Соціально-педагогічна служба школи

ХГ № 25

вітає Вас!

Кабінет соціально-педагогічної служби знаходиться на 3-му поверсі школи

Соціальний педагог

Графік роботи соціального педагога на 2023/2024 навчальний рік

ПОНЕДІЛОК - 13:30 - 17.00

ВІвторОК - 13.30 - 17.00

Середа 13.30-17.00

Четвер 13.30-17.00

П'ятниця 13.30-17.00

Консультації для учнiв, батькiв,вчителiв:

ПОНЕДІЛОК - 14.30 - 16.30

П'ЯТНИЦЯ 15.00-17.00

Основною метою роботи шкільної соціально-педагогічної служби є сприяння створенню умов для соцiального та iнтелектуального розвитку учнiв, надання соцiально-педагогічної пiдтримки всiм учасникам освiтнього процесу.

Завданнями соціально-педагогічної служби школи є:

1. Організація методичної роботи з педагогічним колективом і адміністрацією школи по впровадженню педагогічних технологій і освітніх програм.
2. Соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу (визначення рівня шкільної готовності, виявлення особливостей індивідуального розвитку учнів, розвиток пізнавальної і емоційно-вольової сфер).

Виходячи з цих цілей і завдань, робота соціаль-педагогічної служби будується по наступних основних напрямах:

1. Робота з педагогічним колективом і керівництвом школи.
2. Робота з учнями.
3. Робота з батьками.

Напрями роботи соціального педагога:

-адаптація дітей до умов перебування у закладі освіти;

- психологічна підготовка до навчання у школі;

- організація роботи з “важкими” дітьми;

- професійне самовизначення старшокласників;

- попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родині та закладі освіти;

- сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків батьків та педагогів;

- організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;

- організація роботи з дітьми пільгового контингенту;

- методична робота.

ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В РАМКАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

- Соціально-педагогічний патронаж здобувачів освіти і їх батьків;

- Виявлення соціальних питань, та направлення до відповідних фахівців з метою надання допомоги;

- Вивчення соціальних умов розвитку дітей з ООП;

- Планування і реалізація завдань соціалізації здобувачів освіти, адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі, надання допомоги дітям і сім'ям, що знаходяться у СЖО або потребують посиленої педагогічної уваги, участь у команді супроводу;

- Проведення індивідуальної роботи з дітьми з ООП, залучення їх до роботи в гуртках, секціях та інших об'єднаннях;

- Надання рекомендацій учасникам освітнього процесу щодо шляхів інтеграції дитини з ООП в колективі однолітків, формування позитивного мікроклімату;

- Захист прав дітей з ООП.

/Files/images/sots_ped/70874_or.jpg

ЯК ЗБЕРЕГТИ ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ'Я ПІД ЧАС ВІЙНИ

Окрім постійної загрози фізичних травм під час війни, багато українців переживають травми психологічні. Постійна тривога за своє життя і своїх близьких, екзистенційні вибори з якими раніше не зіштовхувались.

В інтерв’ю виданнюMedical News TodayЯміла Лезкано, ліцензований консультант з психічного здоров’я, професорка психології в Університеті Альбісу в Маямі, розповідає, що війна в Україні викликала сильні емоції: «Гнів, страх, занепокоєння, розгубленість і тривогу. Коли виникає невизначеність, люди уявляють собі найгірший сценарій, який може призвести до відчуття безпорадності та тривоги».

Айвігайл Лев, засновниця і директорка Центру когнітивно-біхевіоральної терапії у Сан-Франциско та Окленді, каже, що важливо бути чесним у розмовах щодо ситуації в Україні: «Ми не можемо захистити людей від того, що відбувається у світі, “притрушування цукром” ситуації не допоможе».

«Дайте їм знати, що ви будете підтримкою для них, щоб допомогти їм осмислити свої почуття», — радить Джо Ваккаро, психолог, виконавчий директор Newport Healthcare в окрузі Орандж, Каліфорнія.

Редакція “Голосу Америки” поговорила із доцентом кафедри психіатрії в Школі медицини Стенфордського університету і практикуючим психіатром доктором Девідом Шпігелем детальніше про те, як зберегти глузд і психологічне здоров'я в умовах постійної загрози.

-Доброго дня, доктор Шпігель. Ви психіатр з досвідом роботи з травмою, скажіть як зараз українцям, які перебувають в умовах постійної тривоги справлятись зі стресом?

-Як психіатр, який тривалий час вивчав стрес, є кілька речей, які, сподіваюся, можуть допомогти. І я б сказав перше - просто будьте терпимими до власних страждань. Не звинувачуйте себе в тому, що ви боїтеся, за проблеми зі сном, що відчуваєте дратівливість. Іноді існує тенденція людей, які зазнають стресу або нападу, звинувачувати себе, а не людей, які роблять це з ними.Ми воліємо відчувати себе винними, більш ніж безпорадними... Не переживайте через стрес і незручність і не звинувачуйте себе за це. Очевидно, що український народ тут є жертвою. Намагайтеся пам’ятати про це, коли ви схильні звинувачувати себе.

По-друге. Контролювати те, що ви можете контролювати, дуже важливо, тому намагайтеся. Контролюйте принаймні частину своєї фізичної реакції на травму. В давній історії основними причинами смерті були або агресивні тварини або агресивні люди і нам доводилося боротися або тікати. Тому ми так реагуємо на всі стресові фактори - підвищується частота серцевих скорочень, підвищується кров’яний тиск. Ми готові битися чи тікати.Якщо ви можете до певної міри контролювати фізичне збудження, то робіть те, що просто дає вам змогу відчувати себе дещо комфортніше і контролювати своє тіло, дайте собі кілька хвилин, щоб просто закрити очі та уявити, що ви десь в іншому місці в інший час. Це був щасливіший час. Ви все ще маєте ці спогади всередині тебе. Вони можуть дати вам перепочинок, навіть якщо вам доведеться боротися з поточною загрозою. Тож вам не доведеться мати справу з цим 24/7. Часом допомагає відправитися у своїй уяві до озера чи океану чи до якогось красивого місця і просто відчути себе добре на кілька хвилин.Є способи дихання, які можуть допомогти вам заспокоїтися. Отже, ви глибоко вдихніть, а потім повільно - повільно видихніть, - це те, що ми називаємо циклічним диханням. Це дозволяє трохи заспокоїти своє тіло, і це насправді трохи сповільнить ваше серцебиття.

Інша справа – громада. Ми соціальні істоти, і велика сила українського народу – це їх зв’язок один з одним. І я впевнений, що ви помітили, що багато людей просто допомагають кому тільки можуть, і що вони намагаються допомогти один одному. І це час, коли зв’язок зі спільнотою часто може бути дійсно корисним у конкретний спосіб, але також і емоційно корисним. Щоб відчути, що ви є частиною чогось більшого, ніж просто ви. Так, очевидно, хочете зв’язатися зі своїми друзями та сім’єю, робити все, що можете, допомагати один одному, але можна також створювати спільноту людей, які роблять щось, щоб допомагати один одному, і це також може бути глибоким заспокоєнням

Також я б додав, що складання плану боротьби з усім, що відбувається, є хорошим способом боротьби зі стресом. Тобто ви не зняли стрес, але ви принаймні зрозуміли, що ви можете з цим зробити. І, на жаль, ви знаєте, що є речі, від яких ніхто з нас не може захиститися, але є інші речі, від яких можна.

- Які відчуття переважають у людей які зіштовхуються з війною.

Страх — це миттєва відповідь, відчуття, що навколо є якась небезпека, і це корисне почуття. Тому що, якщо є небезпека, то ви хочете зробити все можливе, щоб захистити себе від неї. Це не ірраціонально. Це корисно. Тривога — це більше страх перед майбутнім. І, на жаль, зараз також багато цього, тому що ніхто не знає, що станеться.

- Зараз багато хто говорить і оцінює психічний стан Володимира Путіна. Як психіатр чи можете ви якимось чином оцінити його стан?

- Ну, знаєте, ми психіатри, - нам заборонено ставить діагноз людям, яких ми не обстежили. Тому я не ставитиму діагнози. Але кажу таке, - сказати, що у нього психічне захворювання, є образою для психічно хворих людей, багато психічно хворих страждають самі. Вони шкодять собі більше, ніж комусь іншому. Вони страждають від жахливої тривоги або депресії або мають марення. Але у нього просто манія величі. Знаєте, він думає, що має право робити те, на що не має права жодна людина. Але це не захворювання, це свого роду просто психопатія. Це не діагноз.

Ви знаєте, і річ у тому, що йому вдалося взяти під контроль дуже велику країну і зберегти владу протягом двадцяти двох років, скасувавши закон про зміну влади. Він надто добре функціонує, на жаль, щоб його називати психічно хворим. Ви знаєте, він робить те, що сам хоче зробити. І тому я вважаю, що це несправедливо називати його хворим. Він просто жахлива людина.

- Чи вірить Путін у свій власний міф про нацистів в Україні ?

- Ні, я так не думаю. Я думаю він занадто цинічний для цього. Дивіться, пам’ятаєте, він всю свою кар’єру був у КДБ, так? Знаєте, вони мають справу з дезінформацією, і він дуже любить планувати змови, він занадто садистичний і стратегічний, щоб вірити в цю нісенітницю. Він просто говорить те, що він, на його думку, ставить його в найкраще положення, щоб отримати те, що він хоче. Я не маю, я не маю жодної емпатії до нього, я думаю, що він просто абсолютно цинічний бездушний тиран, і він просто хоче отримати того чого він хоче.

- Якщо до вас прийде клієнт, який є цинічним психопатом-тираном. Якби ви з ним попрацювали?

Коли вам доводиться намагатися працювати з ними, ви не можете зробити цього, куруючись розуміння. Зазвичай я працюю в психотерапії, намагаючись налагодити стосунки та почуття взаємної турботи. Вони розповідають про свої почуття і я говорю обговорюю їх. Але з такими людьми, як він, якщо ти намагаєшся бути добрим і налагодити людські стосунки, вони думають, що ти намагаєшся обійти їхній захисний механізм.

І тому вони зляться і більше погрожують. Вони розглядають людський зв’язок як загрозливу і небезпечну річ, тому що вони присипають пильність, і тоді ви до них доберетесь. І тому єдиний спосіб працювати з цими людьми — це встановити абсолютно чіткі межі. Ви повинні встановити межі та не удавати, що відбувається щось приємне... Ви не можете проявляти до них розуміння та співпереживання, тому що у них цього немає, вони не знають, що це таке, і вони цього бояться цього.

ЯК ПІДТРИМАТИ ПІДЛІТКА ПІД ЧАС ВІЙНИ


Яким чином можна підтримати дитину-підлітка у кризових ситуаціях, які спричиняє війна? Розповідають психологи.

Підлітки зазвичай доволі гостро переносять будь-які кризові ситуації, івійна, звіно, не виключення. Дітям старшого віку зараз дуже складно, адже вони уже розуміють, що відбувається, але ще не мають достатньо життєвого досвіду, щоб ефективно боротися зі своїми емоціями. Нам всім зараз дуже складно, але нашим підліткам– особливо непросто. Тож у ЮНІСЕФ дали поради, як зараз можна підтримати своїх старших дітей.

Як підтримати підлітка у кризові ситуації: поради психолога

Отже, під час війни та непростих життєвих ситуацій, які вона провокує, по відношенню до підлітків психологи радять:

►Говорити і слухати.А головне чути те, що дитина розповідає: про свої думки, почуття, сприйняття ситуації. Варто пояснитии підлітку все, що відбувається, враховуючи його вік і знання.

►Дозволитиемоціям бути. Психологи радять не приховувати від підлітка свої справжні почуття, бо він все одно здогадається про них і буде відчувати себе обманутим. Тож переживати і плакати перед дитиною старшого віку– абсолютно це нормально. Проте не варто робити це дуже часто, бо така поведінка може спровокувати депресію: як у вас, так і у дитини. Варто дозволити емоціям вийти, а потім спробувати налагодити рутинне життя.

►Плануватимайбутнє. Не бійтеся разом мріяти та планувати, що будете робити після війни. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують, а також додають впевненості у майбутньому.

►Обійматися.Тактильний контакт дужеважливий в умовах невизначеності і стресу, тож частіше обіймайте свою дитину і говоріть їй, що все буде добре.

►Дивитися разом улюблені фільми.Психологи радять обирати життєствердні фільми, які здатні подарувати відчуття надії. Дивіться разом, обійнявшись, а потім обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після війни обов'язково знову буде нормальне життя.

►Читати вголос. Це заняттядає відчуття захищеності та спокою. Тільки не читайте тривожні новини, краще читайте книжку з цікавим, а головне "мирним" сюжетом.

►Хвалити за досягнення дитини.Зараз для вашого підлітка життєво важливо, щоб його (чи її) хвалили за найменшу дрібничку. Так ви вселяєте підлітку віру у свої сили та демонструєте свою підтримку.

►Заохочуватиспілкуватисяз однолітками.Через стрес дитина може стати закритою і не бажати спілкуватися з однолітками. Та це шкідливо для її психіки і розвитку. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Тож варто усіляко сприяти цьому і використовувати будь-який шанс на спілкування дитини з друзями. Оптимально, щоб це було спілкування офлайн, але якщо немає такої можливості, онлайн-спілкування теж буде корисним, не варто йому перешкоджати.

►Долучатипідлітків до допомоги іншим.Це дуже важливо, щоб дитина відчула свою соціальну значимість. Але робити це треба за умов максимальної безпеки для неї.Можна долучатися до допомоги разом з підлітком, так він відчує вашу підтримку і турботу.

►Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Одразу звертайтеся до психолога (у сьогоднішніх умовах підійде і онлайн-консультація), якщо побачите у дитини ознаки ступору, апатії, депресії чи посттравматичного розладу.

ЯК ВИЖИТИ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ

«Пережити війну» — це те, що нам ще треба буде зробити. А ось те, що з нами відбувається зараз — «життя у війні». Як цьому дати раду — справді велике питання. То як нам продовжувати нормально функціонувати, якщо накриває відчуття, що опускаються руки?

Ви відчуваєте, як у вас усередині накопичилася втома — і в кожного різні причини. Хтось відчуває безсилля, бо не може ні на що вплинути, навіть якщо віддає багато енергії й праці на добрі справи. Ще хтось бореться зі своєю скрутною ситуацією та виживає — маріупольці, харків’яни й жителі багатьох інших міст і селищ. Ніхто нас не навчав, як поводитись, коли ти на межі життя і смерті. Ми налаштовувалися на інше життя, вірили в іншу долю.

Що важливо пам’ятати: психіка має дуже великий потенціал самовідновлення і запас міцності. Навіть зважаючи на те, що ми опинились у пеклі. Я й сама ставлю собі запитання: «Чи залишусь я нормальною людиною після всього?» Відповідь і для мене, і для вас — ствердна. Так, залишимось. Це питання глибоко досліджували ізраїльські психіатри й психологи. Маємо два варіанти:

  1. Допомогти собі відновитись, дбаючи про психічне здоров’я щодня.
  2. Загнати себе в кут, розкачувати психіку безжально і так, що доведеться її відновлювати з допомогою спеціалістів і медикаментів.

Що допоможе зберегти психіку під час війни?

Маленькі справи й прості завдання

Це те найголовніше, що ми можемо зробити і в підвалі, і в бомбосховищі, і в місті, що в облозі, і за кордоном. Річ у тім, що життя наше розвалилось, і мозок звідусіль отримує сигнал SOS: «На мене скрізь чатує небезпека», «Я не знаю, чи вціліють мої близькі», «Тут все не так, як було в мене вдома/у моїй країні». Коли ми отримуємо таких сигналів через край — психіка потроху ламається, організм дає збій. Травма практично неминуча.

І саме тому необхідно робити ЗВИЧНІ справи й дії за будь-якої нагоди. Так у мозок надсилатиметься сигнал: «Все добре, наскільки це зараз можливо. Ми в безпеці».

Що може бути вашими щоденними опорними рутинами?

  • Вигул домашнього улюбленця.
  • Вихід на каву в кафе, яке досі працює поруч із домом.
  • Готування смачних обідів.

Раджу фіксувати все, що ви робите протягом дня: «Ось я прокинулась і поснідала, нагодувала дитину. Сфотографувала пиріжки й виклала швидкий рецепт у сторіз». Психіка буде вам вдячна — така фіксація для неї — це як знак: «Я справляюсь з усіма труднощами».

Ревізія ресурсу

«На скільки в мене вистачить грошей?» — нормально ставити собі це питання. Далеко не в усіх, хто виїхав з України чи втратив роботу, є сили ОДРАЗУ починати будувати своє життя з нуля. На це потрібен додатковий ресурс. Нам треба зараз навчитися говорити собі: «Ти не маєш цієї ж секунди кидатись у бій і шукати роботу», «Не потрібно будувати плани, якщо не хочеться». Саме так: зараз добре уникати довгострокового планування.

До прикладу, у вас є сума грошей, якої вистачить на два місяці. Ви можете сказати собі: «Цього місяця я займаюсь тим, щоб «зберегти» себе і відновитись. Я дбаю про здоров’я, гуляю з дітьми».

«На скільки в мене вистачить їжі?» — теж важливе для багатьох запитання. У мене є клієнти, які кажуть: «Щогодини мені потрібно подивитися, що є в холодильнику». Відповідаю: «І це дуже добре — робіть це і переконуйтесь, що ви захищені». Страхи про базові речі мають бути вгамовані.

Коло спілкування

Чую від людей: «Начебто щиросердно спілкуються зі мною знайомі, друзі. Але мені важко підтримувати спілкування. Я відчуваю, як втрачаю енергію. Що робити?» Не соромтесь, намагаючись «вичавити» із себе інтерес чи підтримуючи активно бесіду, де вам намагаються співчувати, давати поради. Навіть у комунікаціях зараз все відбувається за законами воєнного часу.

Одна з найпоширеніших історій, коли киянам, які залишились у місті, починають наполегливо радити: «Що ж ти там сидиш, якнайшвидше виїжджай! Я так хвилююся за тебе. У новинах щодня такі жахи, це ж неможливо». Так, люди роблять це з внутрішніх міркувань піклування. Але це сильно розхитує внутрішній стан співрозмовника.

Я хочу донести до українців: люди, які проживають у містах під облогою чи на тимчасово окупованих територіях або під обстрілами, мають дуже важливу цінність всередині себе: вміння зберігати внутрішній спокій. Наскільки ми вміємо зберігати внутрішній спокій — настільки ми працездатні, активні, здатні робити користь для себе і оточуючих. Отже, найдорожчий ресурс, який нам можуть подарувати інші люди — не ліки й не продукти, а нормальний врівноважений стан. Тож люди, на яких ви можете обпертись у цьому розумінні — ваш безцінний ресурс.

А якщо людина — у геть поганому, панічному стані, важливо проговорювати: «Ось ці і ці дорогі мені люди живі. Поряд зі мною — ось такі люди. Вони можуть мені допомогти ось у цьому й цьому». Так, ви маєте просто вголос перераховувати, що цінного є у вашому житті. Це і людський ресурс у тому числі.

Не концентруватися на втратах

Дуже багато жінок пишуть мені про те, скільки всього ми втратили за ці тижні війни. Хочеться сказати: «Та ми все життя втратили». Наші втрати багато в чому неосяжні. Нас переповнює страх, розпач, розгубленість. Та ось моя думка: таке нескінченне важке горювання відбирає немислимо багато сил. Рекомендую наплакатись досхочу, наридатись. Якщо накриває злість — можна кричати в подушку, гарчати. Але не затискати в собі ці емоції — вони потім перетворюються в тілесну напругу, а там і психосоматичні хвороби поруч.

Отже, назліться як слід. А от «смакування» планів, що не збулися, відкладіть у дальню комірчину — бо це вони висмоктують із вас дорогоцінну життєву енергію.

Ваші ресурси з минулого (втрачені гроші, нерухомість) — це вже минуле. Женіть від себе думки про них. Так, згодом ви все це обов’язково відрефлексуєте, відгорюєте, інтегруєте у своє життя. Є умова: ви це маєте зробити у благополучному місці, у більш-менш зібраному стані. Коли відчуєте в собі бодай трішки більше сил для цієї рефлексії й налагодження внутрішнього життя. А от просто зараз ми живемо в режимі виживання. І те, що має найбільше значення, — піклування про базові потреби. Про те, що відбувається сьогодні, завтра й на відстані «протягнутої руки». Тільки в такому випадку в нас є шанс на стратегії та рефлексії в майбутньому.

Приємні емоції під час війни та пошук вдячності

Глибина переживання простих насолод у час війни — дуже висока. Ви зовсім по-іншому можете сприймати смак ранкової кави, смак свіжого хліба, обійми рідних. Знаходьте те, за що ви можете подякувати новому дню. Мені в коментарях пишуть: «Зробила велике прання. Все так чудово пахне. І порошок улюблений ще залишився». Всі, хто не виробив до війни правильну життєву філософію вдячності, мають прекрасну нагоду зробити це просто зараз.

Смійтеся, не стримуйте себе. Це не соромно! Це зараз ліки для українців. Сміх не лише знижує напругу, а й допомагає відсторонитися від гірких і важких думок. Це як сльози, тільки інший «заряд» розрядки. Гортайте меми перед сном. Мій улюблений: «Звідки стільки воєнних аналітиків? Нормальні ж вірусологи були!».

Відмова від «накручування»

У жахливих умовах опинилися тисячі українців. Мені пишуть люди: «Сиджу в бомбосховищі, води немає. Як бути?» У такій ситуації дуже легко розкачати негативні емоції на максимум. А можна, навпаки, навчитись самозаспокоєння — молитись, медитувати. Навіть якщо вам радше хочеться застосувати звичну поведінку з накручуванням. Домовтесь із собою: «Якось я із цим упораюсь! Що б не було — упораюсь».

СЬОГОДЕННЯ ВИСУНуЛО ЛЮДСТВУ СКЛАДНЕ ВИПРОБУВАННЯ - ПАНДЕМІЮ КОРОНОВІРУСУ. КАРАНТИН - ЦЕ ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД, ЯКИЙ Є НЕОБХІДНІСТЮ У ЧАС ЕПІДЕМІЇ. СТРАХИ ТА ТРИВОГИ, ЯКІ З'ЯВЛЯЮТЬСЯ У ЛЮДЕЙ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ІЗОЛЯЦІЄЮ ТА ЗМІНОЮ БУДЕННОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ Є ЗАКОНОМІРНИМИ. ЩО Ж РОБИТИ, ЩОБ ЗБЕРІГТИ ПСИХОЛОГІЧНУ РІВНОВАГУ ТА ПРОВЕСТИ ЧАС НА КАРАНТИНІ З КОРИСТЮ ДЛЯ СЕБЕ ТА СВОЄЇ РОДИНИ. ВІДПОВІДІ МОЖНА ЗНАЙТИ У СТАТТІ.

Як зберегти психологічну рівновагу і внутрішній баланс (поради психотерапевта)

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ЖИТТЯ РОДИНИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ.

Психологи рекомендують першим та найголовнішим пунктом - розробити режим дня для всієї родини. Потрібно зібрати всю родину та поговорити про те, що коронавірус небезпечний, потрібно дотримуватися рекомендацій лікарів, часто мити руки, носити захисні маски тощо. Режим дня допомагає впоратися з тривогою, яку викликає поширення інфекції, бо це те, на що ми можемо вплинути. - Вставати не пізніше 9 ранку. Це дисциплінує.
- Фізична активність. Наприклад, робити зранку зарядку, присідати і робити активні вправи. Докладно з видами фізичних вправ можна ознайомитись у рекомендаціях вчителів фізкультури у вкладці ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА, можна перейти за посиланням http://school25.edu.kh.ua/zavdannya_dlya_provedennya_navchaljnih_zanyatj_za_dopomogoyu_distancijnih_tehnologij/osnovna_ta_starsha_shkoli/fizichne_vihovannya/
- Активні години 11-13. В цей час батьки працюють, школярі вчаться. Але є ще дошкільнята, а з ними складніше. У цьому разі батькам потрібно поділити дні, коли вони займають молодших дітей. Наприклад: понеділок, середа - мама; вівторок, четвер - тато, а п’ятниця - по черзі.

/Files/images/psiholog/3069-utrennyaya-zaryadka-kompleks-effektivnyh-uprazhnenij-21.jpg

ЧОМУ ВАЖЛИВО ДОТРИМУВАТИСЬ ПОВСЯКДЕННОГО РЕЖИМУ ДНЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Для чого потрібно дотримуватися режиму дня? Режим дня — чіткий розпорядок життя дитини протягом доби, що передбачає чергування неспання та сну, а також раціональну організацію різних видів діяльності. Правильно організований режим дня — необхідна умова нормального розвитку дитини, зміцнення її здоров’я, підтримання високого рівня фізичної й розумової активності. Порушення розпорядку може призвести до таких наслідків: 1. Зниження працездатності організму. 2. Зменшення концентрації уваги. 3. Швидкої втомлюваності, яка може проявлятися як млявістю, так і підвищеним збудженням, нестриманістю. 4. Роздратування й вередливості дитини. Натомість режим дня, що відповідає віковим потребам дитини, має велике виховне значення, привчаючи її до порядку й організованості. До того ж, дотримання режиму впливає на розвиток нервової системи, виробляючи звичку до певної діяльності, та запобігає виникненню негативних емоційних станів і перевтоми. Оскільки всі процеси в організмі носять ритмічний характер, регулярність окремих елементів режиму та їхнє чергування сприяють нормальному функціонуванню та чіткій взаємодії всіх органів і систем. Як правильно організувати режим дня дитини молодшого шкільного віку? Організація режиму дня змінюється залежно від віку, стану здоров’я, сімейних особливостей виховання та сезонних змін пір року. Основними компонентами розпорядку мають бути: сон; перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, заняття фізкультурою й спортом); навчальна діяльність у школі, у випадку карантину - вдома; відпочинок за власним вибором (вільний час); заняття в установах додаткової освіти, гуртках; прийом їжі; особиста гігієна.
Рекомендації щодо режиму дня школяра: 1. Варто знайти баланс між навчанням, відпочинком та фізичною діяльністю. 2. Діти початкових класів мають лягати спати не пізніше 21:30. 3. Підйом 7:00-7:30. 4. Щоранку школяр має випивати склянку води, після цього робити зарядку. 5. Коли організм прокинувся, обов’язково варто поснідати, адже пропущений ранковий прийом їжі може стати причиною виникнення серйозних захворювань. 6. 2-3 рази на тиждень дитина має відвідувати спортивні гуртки (у випадку карантину батькам необхідно організувати спортивне дозвілля для дитини). Психологи стверджують, що дотримання режиму особливо важливе для першокласників. Вони страждають не лише від великого навантаження, а й через психічну втому від колективу. Тож впорядкованість чергування праці та відпочинку сприяє кращій адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними витратами, а порушення режиму дня призводять до серйозних відхилень у здоров’ї дитини, й насамперед до неврозів.

З ДИТИНОЮ НА КАРАНТИНІ? ІДЕЇ чИМ ЗАЙНЯТИ ДІТЛАХІВ.

/Files/images/psiholog/фото семя сайт.jpeg

Отже, ідеї для ігор та занять з дітьми вдома:
1. Читайте вголос. Кожен день. Хоч потроху. Щоб були загальні переживання. Щоб було про що поговорити. Щоб не втрачався контакт.
2. Грайте. В лікарню. В цирк. В магазин. В пошту. В зоопарк. Гімнастика під музику. Танці. Гра в корабель: плавання по різних країнах. Гра в поїзд: подорож по різних містах. Гра в хованки, гаряче-холодно.
3. Обігравати предмети. Ця гра розвиває уяву. Наприклад, пластмасову тарілку по черзі кидаєте один одному. Кожен повинен обіграти її, причому без слів. Один надів її на голову - капелюх. Інший крутить перед собою - кермо.
4. Вгадуйте предмети. Береш шапку, насипаєш туди дрібних іграшок, дитині зав'язуєш очі, і вона, обмацуючи предмети, повинна їх вгадати.
5. Зображуйте по черзі кого-небудь. Або що-небудь. Тварина, рослина, предмет, людину якоїсь професії. А інші повинні вгадати.
6. Стежка. Це коли дитина веде Вас і ви повинні повторювати все, що вона робить: перестрибувати уявну канаву, «перепливати» струмок і т.д. Потім міняєтесь місцями.
7. Знайди прищіпку. Один чіпляє на себе білизняні прищіпки, а інший з зав'язаними очима на дотик повинен відшукати їх.
8. Вгадай, де знаходишся. Дитині зав'язують очі і починають водити по всій квартирі, потім зупиняються, і вона повинна вгадати, де знаходиться.
9. Дорісундія. Перший гравець малює що хоче, хоч закорючку, другий - домальовує до неї що-небудь своє і так далі. Поки не вийде смішний малюнок.
10. Повтори. Один плескає в долоні, «вмивається», скаче на одній ніжці, а інший повинен повторити.
11. Хто літає? Називаєш будь-які предмети і тварин. І якщо назвеш щось літаюче, діти повинні підняти руки - «полетіти».
12. Що змінилося? Дитина уважно оглядає кімнату, потім виходить, а ти щось переставляєш, прибираєш. І дитина повинна визначити, що змінилось.
13. Ліплення з борошна, змішаної навпіл з сіллю, а потім випікання в духовці. Потім можна розфарбувати аквареллю або гуашшю. Вийде дуже красиво.
14. Дивіться разом хороші дитячі фільми, мультфільми. Обговорюйте їх.
І НАЙГОЛОВНІШЕ: У будь-якій ситуації намагайтеся знаходити плюси, коли б ще Ви змогли пізнати свою дитину настільки добре, як у ситуації вимушеного карантину.

Як не конфліктувати з родичами під час карантину: поради психолога.

/Files/images/psiholog/mother-and-child-1180x659.jpg

Суспільство на тлі епідемії коронавіруса COVID-19 сьогодні опиняється в ситуації потреби адаптації до нових умов життя, які часто пов’язані з обмеженням в звичних діях, задоволеннях, навіть зобов’язаннях. Цей факт не може не позначатися на психологічному сприйнятті того, що відбувається. Вперше в історії людства понад мільярд людей на всій планеті опинилося на домашньому карантині та в ізоляції від свого звичного кола спілкування. А все через стрімке поширення коронавірусу COVID-19. Україна — одна з тих країн, де карантинні заходи досить суворі, а значить, її громадяни опинилися в абсолютно незвичній і навіть стресовій для себе ситуації. Конфлікти – це не завжди погано. Це означення власної території, своїх потреб. І справді важко розмістити потреби всіх співмешканців, якщо ви проживаєте на маленькій території. На це може піти не один тиждень, щоби досягнути такої точки рівноваги, в якій всім буде достатньо добре. Поступово ви навчитеся прогнозувати поведінку близьких людей та вже на рівні звички підлаштовуватися під неї. Тоді конфлікти будуть траплятися рідше. У Вас повинен бути план дій, як зберегти власні нерви та не поглиблювати/не поширювати конфлікт на інші сфери свого життя. Ви ж самі розумієте – зранку зіпсований настрій не повинен перетікати в зіпсований день та повну трату продуктивності. Деякі обставини та деяких людей потрібно вчитися приймати такими, якими вони є. На жаль, люди не так швидко змінюються, як обставини».
Так стається, тому що…
«Люди схильні у зовнішніх обставинах шукати виправдання власних дій. Наприклад, це був невдалий день, або якщо би в мене було більше часу, то я би… Зараз, коли ми сидимо майже в повній родинній ізоляції, є два варіанти пояснення власного поганого настрою – це я або родичі. В другому випадку – це потенційна точка вибуху».
Годі звинувачувати інших
«Не всі люди відчувають себе авторами власного життя. Не всі мають достатньо навичок самоорганізації та продуктивності поведінки. Особливо під тиском дітей та хорошої погоди. І тому так і хочеться знову почати: «От як тільки, так… От якби не вони, то…» Це виправдання, які хоча ситуативно дають відповідь на запитання «Чому я зараз живу так, як живу?», але більше нічого. Можливо, якщо зосередитися на власних правдивих цінностях та способах їхнього досягнення, то навіть в умовах карантину ви побачите, наскільки багато можна зробити для себе та інших».
3 до 1
«Кажуть, що на одну погану емоцію потрібно намагатися мати три позитивних переживання. Але це не точна пропорція. Що тут насправді важливо – доброго у вашому життя повинно бути більше, ніж негативу. І цього потрібно прагнути. І тоді конфлікти відійдуть на бекграунд вашого життя – загалом туди, де вони і повинні знаходитися».
Батьки та підлітки
«Найбільш суперечливий вік – підлітковий, оскільки тут, крім внутрішніх змін в емоційній сфері підлітка, особливим випробуванням стає вибудова відносин з батьками і організація контролю за всім, що відбувається в житті дитини.
У підлітковому віці особливу роль відіграє спілкування з однолітками і кумирами, через які підліток пізнає світ соціальних відносин, формує власні цінності. Наше завдання – стати для нього другом, наскільки це можливо, і надати підтримку, якщо вона йому потрібна».

Через карантин вся сім’я опиняється цілодобово в одному просторі. Як тут співіснувати, поважати межі одне одного?

/Files/images/psiholog/chto-takoe-psihologicheskie-granitsy-lichnosti-e1513449351801.jpg

Карантин є справжнім випробуванням для багатьох родин. Адже, перебуваючи в замкненому просторі, люди починають конфліктувати. «Знаходячись всередині одного приміщення, люди збільшують контакт зі своїми близькими. Це зовсім не погано, але особистий простір ніхто не скасовував. У результаті це призводить до того, що люди знаходять конфлікти всередині групи, з якою взаємодіють», — йдеться у повідомлені МОЗу. Про це своєму телеграм-каналі повідомляє Міністерство охорони здоров’я України з посиланням на «Психологічну підтримку». Тож, нижче наведені корисні поради, які допоможуть не зашкодити стосунками та не зруйнувати родину. МОЗ радить звернути увагу на ці рекомендації.
Найгірший варіант — шукати ворога серед членів родини. Зараз інститут сім’ї у порівнянні втрачає свою важливість, але ми не повинні ігнорувати той факт, що сім’я — це важлива соціальна група, завдяки якій будується суспільство в цілому. Пам’ятайте, що відновити стосунки буде набагато складніше, ніж їх зруйнувати. Щоб оцінити наслідки можливого конфлікту ви можете спробувати техніку «квадрат Декарта» — це техніка прийняття рішень. Багато хто її ігнорує, називаючи банальним прийомом виписати «за» і «проти». Але насправді це одна з когнітивних технік, яка впливає на якість нашого вибору.
Як працює квадрат Декарта? Поділіть листок паперу на 4 частини і в кожній клітинці запишіть свої відповіді на ці питання:
Що буде, якщо це станеться? Перерахуйте якомога більше плюсів.
Що буде, якщо це не відбудеться? Плюси ситуації, якщо нічого не зміниться і ви не отримаєте бажаного.
Чого не буде, якщо це станеться? Мінуси від отримання бажаного.
Чого не буде, якщо це не відбудеться? Мінуси від неотримання бажаного.
Також, для того, щоб не конфліктувати з близькими, перебуваючи з ними в одному приміщенні, важливо займатися не лише спільним дозвіллям, а й обрати для себе щось особливе (читання книг, фізичне навантаження, медитації).
Намагайтесь знайти можливість ізолюватися всередині сім’ї. Це означає, що вам необхідно визначити свої особисті кордони ще до того, як почнуться конфлікти.
У житті кожної людини є свої труднощі, які можуть стати причиною сварок у сім’ї. Щоб їх не допустити, варто вдатися до певних превентивних заходів. Пам’ятайте: немає нічого кращого, ніж проявити свою самостійність, вміти сказати «ні» та окреслити особисті кордони, які не будуть порушуватися.

Завершується навчальний рік, наближається пора зовнішнього незалежного оцінювання знань, і кожен учень прагне зробити все можливе, щоб отримати високий результат. У багатьох молодих людей слово іспит викликає таку кількість негативних емоцій, що на переживання стану тривоги витрачається більше сил, ніж безпосередньо на підготовку та здачу ЗНО. Як же підготуватися до випробувань найбільш ефективно, не витрачаючи зайвого часу та енергії? Та як діяти під час ЗНО, аби продемонструвати свої найкращі сторони?

Як підготуватись до ЗНО. Пам'ятка.
Як поводитись під час ЗНО.

Продовжує свою роботу Телефон довіри. У житті кожного іноді виникають проблеми, вирішити які наодинці - важко. Ви можете розраховувати на підтримку, компетентну консультацію та практичну допомогу.

764-22-39 щоденно з 08:00 до 22:00
759-76-76 щоденно з 19:00 до 07:00
Всі дзвінки анонімні!

ВАЖЛИВІ ТЕЛЕФОНИ

Національна дитяча "гаряча лінія" України......0800500225

Правозахисна группа …………………………………………………….700-67-71

Центр допомоги, захисту прав неповнолітніх …………………757-08-96

Телефон довіри «Довіра» (міський) (с 11.00 до 18.00)……….771-84-57

Телефон довіри «Від серця до серця» (с 18.00 до 6.00)…...62-50-22

Телефон Довіри «Нить Ариадны»

Психологічна допомога за телефоном706-32-84

Телефон довіри ..................759-76-76 (з 19.00 до 07.00)

Телефон довіри .................764-22-39 (з 08.00 до 22.00)

/Files/images/пс 2.jpeg

Пам'ятка психологічної самодопомоги для вимушених переселенців

/Files/images/пс3.png

Обов'язки та відповідальність батьків за виховання дитини

Корисні поради щодо спілкування з дитиною

Поради батькам щодо адаптації першокласників до шкільного життя

/Files/images/psiholog/Толерантність.jpg

/Files/images/psiholog/Плакат Стоп насильству над на сайт.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 1245

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.